ПО ЗАПОВІДНИХ МІСЦЯХ КАРПАТ

З книги С.М.Стойко "Карпатам зеленіти вічно", видавництво "Карпати", Ужгород, 1977.

Перейти до змісту

ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ

Ботанічні резервати та пам'ятки природи

Ландшафтні парки

Геологічні й геоморфологічні резервати й пам'ятки природи

Природа Чернівецької області відрізняється від сусідньої Івано-Франківщини та Закарпаття, що накладає певну специфіку і на систему природоохоронних заходів. Це пояснюється різними кліматичними й геоморфологічними умовами та дещо іншими шляхами розвитку рослинності у польодовиковий період. Давній інтенсивний вплив виробничої діяльності людини значною мірою позначився на природному стані ландшафтів.

Між Прутом і Дністром, куди надходять теплі повітряні течії з південного сходу, сформувалась остепнена лучна рослинність. У Прут-Сіретському межиріччі дуб скельний, як і в передгір'ї Закарпаття, має зональне поширення і утворює мішані з буком та зрідка чисті фітоценози. Його супроводять такі теплолюбиві види, як граб, клен польовий, дикі плодові — черешня, яблуня, груша, а іноді й берека. Темно-хвойні деревні породи — смерека, ялиця, тис — зростають у північній Буковині набагато нижче, ніж у Закарпатті. Смерека в басейні Черемошу у Вижницькому лісництві межує навіть з дубом скельним, а ялиця біла утворює, подібно як і на Івано-Франківщині, мішані ялицево-дубові й дубово-ялицеві лісостани в рослинній смузі дуба звичайного.

Гірська частина області складається з хребтів середньої висоти (найвища гора Яровець,1574 м), легкодоступна. В минулому ліси тут інтенсивно експлуатувались, що вплинуло навіть на сучасний характер їх висотної поясності. Тепер у Північній Буковині не збереглось великих лісових масивів, придатних для організації заповідників. Тому охорона рештків лісових фітоценозів природного складу як еталонів первинних лісів вкрай необхідна. Це стосується і охорони рештків степової і лісостепової рослинності.

Територія Чернівецької області відзначається м'яким кліматом, багатою й своєрідною природою, мальовничими ландшафтами, густою мережею рік і водоймищ, а отже, й великими потенціальними можливостями для масового відпочинку трудящих. В області доцільно приділити належну увагу створенню ландшафтних парків рекреаційного призначення.

БОТАНІЧНІ РЕЗЕРВАТИ ТА ПАМ'ЯТКИ ПРИРОДИ ¹

З метою охорони цінних для лісового господарства решток природних бучин на території Чернівецького лісництва Чернівецького лісокомбінату, організовано чотири невеликі резервати: в околицях села Чорнівки Новоселицького району в кв.60 (5,3 га), і в кв.45 (82 га), резерват Бордо в околицях Чорнівки Новоселицького (50,5 га) та Горіхівців Заставнівського району (25,5 га).

Тут охороняються стиглі фітоценози природного походження, представлені бучиною маренковою, безщитниковою та волосистоосоковою. Ряд рідкісних рослин — клокичка периста, лунарія оживаюча, цибуля ведмежа, беладонна звичайна та інші — заслуговують охорони.

Буковий резерват Цецино (430 га) організований на схилах одноіменної вершини (541 м) в Ревнянському лісництві Чернівецького лісокомбінату. Панівними в резерваті є бучина маренкова, біднопокривна та волосистоосикова. До бука часто домішується явір, клен гостролистий, граб, дуб звичайний. Місцями зустрічається букова діброва зеленчукова. Заповідний масив розташований у зеленій зоні Чернівців і тому має ландшафтно-естетичне значення.

Резерват Городище створений у Ревнянському лісництві на південному схилі гори Цецино (40 га). Тут на висоті 400—500 м поширені буково-дубові й дубово-букові ліси з дуба скельного, які мають еталонне значення. Панівними в заповідному масиві є букова діброва маренкова і волосистоосокова, грабова діброва маренкова та бучина маренкова.

Резерват Тисовий Яр Великокучерівського лісництва Чернівецького лісокомбінату (4,5 га). Тут зберігся найбільший у Північній Буковині осередок тиса ягідного, окремі дерева якого віком понад 150 років. Панівні угруповання в резерваті — бучина маренкова, біднопокривна, тисова бучина квасеницева та плющева.

Резерват дубових лісів з дуба скельного Валя-Кузьминського лісництва Чернівецького лісокомбінату (5 га). Організований для збереження вікової 180-річної діброви природного походження. Панівні угруповання — діброва волосистоосокова і маренкова, грабова діброва волосистоосокова.

Буково-дубовий резерват Куликівка розташований в одноіменному урочищі Тарнівського лісництва (37 га). У заповідному масиві поширені діброва маренкова, грабова бучина волосистоосокова. Лісостан з дуба скельного віком 110—140 років має еталонне значення.

Резерват дубово-ялицевих лісів у Великих Петрівцях (10,5 га) розташований у Петрівецькому лісництві Сторожинецького лісокомбінату на висоті 370 м. Тут збереглось високопродуктивне насадження, представлене такими асоціаціями: дубова яличина зубницева, буково-дубова яличина зеленчукова, дубово-букова яличина маренкова, смереково-дубова яличина квасеницева. Резерват цікавий для вивчення взаємодії дуба, ялиці й смереки у буковинському передгір'ї.

Пам'ятка природи у кв.8 Межиріченського лісництва Сторожинецького лісокомбінату (0,9 га). Охороняється як зразок найстаріших дослідних високопродуктивних культур модрини європейської віком понад 150 років. Має еталонне значення, цінна лісонасіннєва ділянка.

Резерват ялицево-дубових лісів на околицях села Нової Красношори Сторожинецького лісокомбінату (5,5 га). На висоті 560 м збереглись рештки природних лісів, представлені асоціаціями: ялицевою дібровою ожиновою, дібровою маренковою та зеленчуковою. Заповідний масив має еталонне значення.

Резерват буково-ялицевих та ялицево-буково-дубових лісів Зубровиця (11 га) розташований на висоті 525 м у Межиріченському лісництві Сторожинецького лісокомбінату. Панівними в заповідному масиві є букова яличина квасеницева, смерекова яличина безщитникова і квасеницева та смереково-букова яличина квасеницева. Варта уваги домішка дуба звичайного, граба, липи серцелистої. До резервату з кв. 28 доцільно приєднати чотири гектари лісової площі, де збереглась корінна ялицево-букова діброва.

Резерват грабово-ялицево-букових лісів на околицях села Старої Красношори (7,5 га). Розташований у Валя-Кузьминському лісництві на висоті 400 м. Тут збереглись корінні асоціації: грабово-ялицева бучина зеленчукова та ялицева бучина квасеницева, що мають еталонне значення для лісового господарства буковинського передгір'я.

Межиріченський ландшафтний резерват — мальовнича місцевість у Межиріченському лісництві Сторожинецького лісокомбінату (10 га). Навколо штучних озер зростають стиглі смереково-буково-ялицеві, смерекові та вільхові ліси з вільхи сірої. Резерват має рекреаційне значення.

Резерват грабово-буково-дубових лісів на околицях села Красноїльська створений на висоті 560 М у кв. 70 їжівського лісництва Сторожинецького лісокомбінату (5 га). Панівні угруповання — грабово-букова діброва маренкова та дубово-букова яличина маренкова. Місцями трапляється бучина маренкова. Заповідний масив служить зразком формування насаджень подібного складу в передгір'ї Буковини.

Резерват ялицево-дубових і буково-ялицево-дубових лісів цього ж лісництва (21 га). Охороняються природні угруповання буково-дубової яличини зеленчукової і волосистоосокової, дубово-букової яличини зубницевої та дубової яличини квасеницевої. Заповідний масив цікавий для вивчення структури корінних лісів, поширених тут у межах висот 600—650 м.

Резерват грабово-буково-дубових лісів на околицях Красноїльська Їжівського лісництва (5 га). На висоті 560 м збереглись рештки природного лісу, що мають еталонне значення для лісового господарства.

Резерват смерекових та смереково-модринових культур Їжівського лісництва. Тут у групі типів букової яличини (7,3 га) створено високопродуктивні культури, що мають еталонне значення. У віці 82 роки лісостан смереки досяг запасу деревини 880 м³/га, а модрини європейської — 680. Резерват має значення також як лісонасіннєва ділянка.

Резерват Лунка Красноїльського лісництва Сторожинецького лісокомбінату (105,9 га). На висоті 890 м збереглись типологічне різноманітні угруповання: смереково-ялицева бучина переліскова, маренкова та квасеницева, що становлять інтерес для вивчення структури корінних лісів гірської частини Північної Буковини.

Резерват Фалькауці на околицях села Красноїльська Лаурського лісництва Сторожинецького лісокомбінату (11 га). Охороні підлягають рештки природних смереково-ялицевих та буково-ялицевих лісів, що збереглись на висоті 700—800 м.

Резерват Езер Сторожинецького лісокомбінату (26га). На висоті 720—800 м поширені високопродуктивні корінні фітоценози, представлені буковою яличиною зубницевою, маренковою та квасеницевою. Вони мають еталонне значення для лісового господарства.

Резерват Рівня Вижницького лісництва Берегометського лісокомбінату ім.50-річчя Радянської України (105 га). Проектується для збереження в басейні Черемошу рідкісних дубово-букових і буково-дубових лісів з дуба скельного. Тут на висоті 500—550 м на південних схилах поширені такі типи лісу, як дубова субучина ожикова, грабова судіброва тонконогова, смерековий дубово-буковий субір лишайниково-чорницевий, на північних схилах — субучина осокова та ожинова. На крутих схилах гори Рівні ці ліси мають важливе грунтозахисне та водорегулююче значення*.

Резерват Стаєчний Вижницького лісництва (25 га). На висоті 500—680 м збереглись рештки корінних високопродуктивних лісів, представлених бучиною маренковою, ялицевою бучиною ожиновою та буковою яличиною квасеницевою з домішкою липи серцелистої та широколистої.

Резерват Яворів Вижницького лісництва (85,3 га). Охороні підлягає суцільний буковий масив, що відзначається значною типологічною різноманітністю. Тут поширена бучина маренкова,зубницева,біднопокривна, ожикова та рідкісна для Карпат бучина барвінкова. Оскільки резерват близько розташований до Вижниці, він має і ландшафтно-естетичне значення.

Резервати буково-смереково-ялицевих пралісів в урочищі Чемернар кв. 48 (7,1 га) та 49 (15,0 га) Чемернарського лісництва Берегометського лісокомбінату. На висоті 700—800 м збереглись рештки високопродуктивних корінних лісів: буково-смерекова яличина безщитникова, смереково-букова яличина квасеницева, смерекова яличина сфагнова, що мають еталонне значення. В типі вологої буково-смерекової яличини середня висота ялиці становить 40 м, максимальна — 45 м, а діаметр — відповідно 80 і 110 см.

Резерват смереково-ялицево-букових пралісів в урочищі Зубринець Чемернарського лісництва (70 га). До охорони проектуються цікаві у типологічному відношенні фітоценози на висоті 800—1050 м: ялицева бучина маренкова, смереково-ялицева бучина квасеницева, зубницева та лунарієва. Вони цікаві як еталони корінних лісів*.

Резерват Товарниця Усть-Путильського лісництва Путильського лісокомбінату (15 га). Запроектований для збереження решток високопродуктивних смереково-ялицево-букових фітоценозів пралісового характеру*.

Резерват Ропачівка Селятинського лісництва Путильського лісокомбінату (4 га). Тут збереглися рештки високопродуктивних темно-хвойних фітоценозів пралісового характеру: смерекова яличина квасеницева, безщитникова, кременева.

Резерват Буковинка розташований у Шепітському лісництві Путильського лісокомбінату (10 га). Серед вторинних смерекових лісів тут на висоті 1100—1160 м зберігся осередок природних бучин (бучина маренкова, зубницева,безщитникова), що має значення як зразок первинних лісових фітоценозів.

Резерват Боргиня проектується для створення у Плосківському лісництві Путильського лісокомбінату. Тут збереглись решткибуково-ялицєвих смеречин та ялицевих смеречин пралісового характеру, що мають для лісового господарства важливе еталонне значення*.

Не менше значення мають заповідні лісові об'єкти для збереження й розмноження корисної фауни. У заповідних умовах знаходять надійний притулок численні представники ссавців — олені, козулі, дикі свині, борсуки, зайці, куниця, білка, а в гірських районах зрідка — рись, ведмідь, дикий кіт, горностай, видра та інші звірі. Заповідні ліси сприяють розмноженню карпатської орнітофауни. В резерватах передгір'я частими є дятли, сови, звичайний канюк, зозуля, припутень, шпаки, синяк, повзик, костогриз, лісовий щеврик, а в гірських — рябчики, горіхівки, омелюхи, чижі, снігурі, беркут, а іноді трапляється й глухар та звичайний боривітер.

У зв'язку з істотними змінами вікової структури буковинських лісів, резервати й пам'яткі природи мають виключно важливе значення для лісового господарства як лісонасіннєві ділянки.

ЛАНДШАФТНІ ПАРКИ

Вижницький ландшафтний парк. Його доцільно створити в околицях Вижниці на території Вижницького лісництва. Тут на площі 1684 га збереглись стиглі й пристигаючі букові, ялицево-букові і частково дубово-букові ліси з дуба скельного — цінні у ландшафтно-естетичному відношенні. Гірський рельєф з виступами скель та річка Черемош з притоками надають парку особливої мальовничості. На території парку розташований курортний комплекс “Виженка”.

Завдяки сприятливим кліматичним умовам та природному характеру лісів, місцевість користується великою популярністю у відвідувачів*.

Цецинський ландшафтний парк. Пропонується організувати на базі Ревнянського лісництва Чернівецького лісокомбінату. Тут на значній площі збереглись стиглі природні букові та частково дубово-букові ліси з дуба звичайного і скельного, що покривають схили мальовничої і цікавої у ландшафтно-естетичному відношенні гори Цецино (541 м), яка є найвищою точкою Чернівецько-Сторожинецької височини. Звідси відкривається захоплююча панорама Прут-Сиретського межиріччя. Лісові масиви гори Цецино входять до зеленої зони Чернівців і мають санітарно-гігієнічне та рекреаційне значення. Зараз тут створено резерват на площі 430 га. Його можна включити до складу проектованого парку, площу якого доцільно розширити за рахунок прилеглих лісів суміжних кварталів Ревнянського лісництва*.

Кузьминський ландшафтний парк може бути створений на базі Валя-Кузьминського лісництва Чернівецького лісокомбінату. Тут на значній площі збереглись природні грабово-дубові та грабово-дубово-букові ліси з дуба звичайного. Вище поширені стиглі буково-дубові ліси з дуба скельного та бучини з домішкою явора, ясена, в'яза. Завдяки сприятливим кліматичним умовам, наявності мальовничого озера, слабоокультуреної місцевості парк цінний у ландшафтно-естетичному та рекреаційному відношенні*.

ГЕОЛОГІЧНІ ТА ГЕОМОРФОЛОГІЧНІ РЕЗЕРВАТИ Й ПАМ'ЯТКИ ПРИРОДИ

На Північній Буковині виявлено ряд цікавих у науковому та ландшафтно-естетичному відношенні пам'яток неживої природи.

У Вижницькому районі на околицях села Виженки охороняються скелі-останці Протяте Каміння та скеля Соколина. У селі Підзахаричах відома оригінальна Печера Довбуша. Пам'ятка природи — улюблений туристичний об'єкт.

В Путильському районі в селі Розтоках охороняється як оригінальний геоморфологічний комплекс наукового та естетичного значення Камінь Довбуша та мальовнича ущелина потоку Товарниця біля водоспаду. На охорону заслуговує відслонення вигодської світи на правому березі Черемошу в селі Петрашах. Пам'ятка має значення для вивчення стратиграфії місцевості. Цінна також в естетичному і туристичному відношенні. Цікава геоморфологічна пам'ятка Кам'яна Багачка збереглась в Усть-Путилі. З нею пов'язані народні легенди про соціальну нерівність у минулому. В околицях села Мариничів з естетичних міркувань під охороною знаходиться велетенська кам'яна брила Камінь Жаба. Скеля Три чекісти біля села Дихтинця охороняється як історико-меморіальний об'єкт. Названа на честь чекістів, які загинули від рук українських буржуазних націоналістів. Охорони заслуговує в Путильському районі і відслонення антиклінальної складки кросненських верств*. Подібні відслонення кросненських верств (олігоцен) збереглись у селах Киселиці, Тараки та Дихтинець. Вони мають наукове значення для вивчення геологічної будови району. Цікаві також і в ландшафтно-естетичному відношенні. В селі Шепоті охороняється скеля Чорний Див. Це ботаніко-геоморфологічна пам'ятка природи (наявність рідкісної скельної флори), що має наукове значення. У руслі потоку Яловець в селі Нижньому Ялівці охорони заслуговує стратотипялоївецької світи.

В урочищі Лунка в Красноїльську Сторожинецького району збереглось геологічне відслонення верхньої крейди. Воно цікаве і в ботанічному відношенні, оскільки тут зростають рідкісні кальцефільні рослини*.

Перейти до змісту