Ночівля перед підйомом на Близницю.
"...На фото з холодною ночiвлею справдi я з моїми друзями пiд Близницею. Цей похiд вiдбувся кiлька рокiв тому, коли ми ще були студентами. Ми планували на лижах пiднятись на Близницю i спуститись у Кваси. Ночiвля планувалась у колибi, але снiгу було по вуха i до настання темноти ми не дiйшли до колиб. Пiднiмались по ребру, що переходить у Малу Близницю i заночували у верхнiй межi лiсу. Вночi був сильний мороз i прекрасне зоряне небо. Ми розпалили багаття i
встановили чергування на нiч. Вранцi, пiднiмаючись на Малу Близницю, побачили двох вовкiв, якi бiгли впоперек гори. Вони налякали нас, а ми їх. Це вперше в горах ми зiткнулись з мiсцевими мешканцями."
|
Фото Романа Михайлюка. Крокуси (шафран), на г.Костричі.
Спогади у листі з Івано-Франківська про травневу подорож по Карпатам (2002 рік).
"Привіт з Карпат!
Недавно повернулась з Чорногори. З погодою дуже повезло. Сонячні дні
і випромінювання від снігу надали нашим носикам чудового забарвлення.
Маршрут виявився дуже оригінальним. З перевалу піднялись на Кострич,
звідки відкривався чудовий краєвид на Чорногору, а навкруги всі полонини
вкриті крокусами. Оскільки в нас було достатньо часу, щоб пройти весь
маршрут, наш головний Фотограф вирішив нафотографувати купу шедеврів, і
ми залишились ночувати на вершині. Ми відловили просто незабутні сходи і
заходи сонця протягом походу. Друга ночівля була на хребті під Попом
Іваном біля Дземброні. Там ми зустріли групу з Києва. Це були наші
знайомі, які вирішили пройти 1 к. с. і дуже поспішали. На Чорногорі в цю
пору багато поляків, в них канікули і цим все сказано. Збігавши вранці
на Піп Іван, ми зустріли ще 3 групи, які там ночували. І, взагалі,
Чорногора нагадувала парк відпочинку, з великою кількістю відвідувачів,
як у місті. З одного боку це добре, розвиток туризму в регіоні і т. д.,
зустрічі з цікавими людьми, але, інколи, в горах хочеться спокою,
відірваності, і тому, більше подобаються походи в дикі, ще не дуже
заходжені райони.
Дуже цікаве явище спостерігали біля озера Несамовитого. Озеро майже
повністю вкрите льодом, на дні лід, а на поверхні плавали айсберги. І
серед снігу та льоду, на поверхні та в глибині, безліч жаб, які зійшлися
сюди на парування. Їх було понад 100 штук, ми збивались з рахунку. А в
обід, коли сильно припікало сонце, над озером був страшний шум від
їхнього співу.
Довелось нам пережити грозу недалеко від Пожижевської. Ми встигли
збігти з хребта і накритись клейонкою в кущах альпійки. Дуже люблю
спостерігати грозу в Карпатах, але краще коли вона трохи на віддалі і
проходить стороною.
З Говерли спускались на Козмещик, а далі по дорозі на Лазіщину."
|