Привіт з Горганів!

На минулих вихідних була у дуже цікавій мандрівці по Горганах. З села Бистриця ми вийшли на Рафайлів, далі на Довбушанку. Наступного дня піднялись на Малий Горган, пройшлись по хребту Синяка і вийшли на г. Хомяк. З погодою дуже повезло, вдалось сфотографувати прекрасні краєвиди з Довбушанки, на хребті якої ми заночували, відшукавши ідеальне місце під намет. Після дощу всі гори вкрились туманом, вітер переганяв їх, відкриваючи нашому взорові всю красу і велич Карпат. Наступного дня, зустрівши сонце і поснідавши смачним чаєм з мюслями, вирушили в похід.

Дуже люблю ходити по Горганах, перескакувати з каменя на камінь. Це вимагає постійної зосередженості, і коли це доходить до автоматизму, йти легко і швидко.

В лісі під Довбушанкою раптом почулось стрекотання сорок, але дуже дивне, яке доносилось з землі. Потім тріск гілок і прямо на нас неслись дві куниці. Дуже сердиті вони пробігли повз нас не помічаючи, напевно, нічого. Ще цього дня пощастило нам трохи не наступити на гадюку, красиву сіру з чорними ромбами, яка грілась на сонці і, на наше щастя, заховалась в корі дерева. Зараз в Карпатах період кусючих мух і оводів, які роєм проходять з тобою весь маршрут. Ненавиджу!

А на полонині перед Хомяком паслись коні. Гуцул-пастух вигравав на сопілці дивовижну і водночас просту мелодію коломийки. Мелодія проносилась над горами і хотілось розслабитись і годинами її слухати. Що ми і зробили. Через це довелось нам майже бігти на поїзд. Люблю літо в Карпатах, коли всі полонини вкриті килимами квітів і не треба мерзлими руками під час коротких перекусок вгризатись в замерзле сало.

до наступних листів. Надя.

Надія Колодезнєва, Івано-Франківськ
червень 2002.

"Мандри по Карпатах." Розповідь і фото Надії та її друзів.